Привіт, мої любі. А ви вже чули новину? Amazon випустила оновлення для читалки під Android і тепер та серед іншого маркетингового хламу підтримує функціонал BookByEmail. Так-так, тепер всі профіти від ранкового читання завдяки сервісу smartfiction2kindle можуть отримати не тільки власники повноцінних Kindle-рідерів, а й власники андроідфонів. Смачного!
Якщо добре пошукати, то в моєму місті завжди можна знайти чим себе зайняти. І маю надзвичайну радість, що невідомо як став постійним учасником проектів “За 24 години”. Як вже зрозуміло з назви, суть така: збирається купа людей з шилом в дупі і головою на плечах і створюють ЩОСЬ за 24 години в режимі повного дедлайну. Особливий шик в тому, що переважна більшість учасників повні аматори в тому, чим займаються, і навчатися доводиться в процесі роботи під керівництвом тих, хто має хоча б якесь уявлення в справі. Наприклад позаминулого разу 2 команди робили журнал (результат), а на минулих вихідних ми займалися зйомкою короткометражки, де я взяв на себе скромну роль сценариста. Результат нижче, а різноманітна текстовочка і спіч режисерів, який нагло і безсоромно перекрутив інтерв`ювер десь тут:
Однією з причин, по якій я страшенно любив своє місто, була велика кількість напіввідкритих дахів з класними краєвидами. Таке собі дурнувате хобі-колекціювання. Нещодавно в колекції з*явився досить рідкісний екземпляр. На фото краєвид з 16-поверхового будинку закинутого міста Прип*ять, яке я відвідав минулого місяця. Моторошна краса.
Весь альбом поїздки можна подивитися тут
Як ви думаєте, що спільного між великою купою мультиплікаційних персонажів, дрібних кінозлодюжок, десятком солдатиків та ковбоєм Вільгельмом з фільму якихось там лохматих 50-х? Як виявляється, звукорежисери по причині ліні чи ще чогось, тягають вирізаний крик того самого ковбоя Вільгельма з фільма у фільм вже на протязі півстоліття. Ось вам відео:
Завжди любив подорожі, та в силу багатьох обставин (ліні, або ліні, або ще ліні) виконував лише піші переходи. Але два місяці тому в моє життя на двох колесах прикотилися зміни у вигляді отієї цяцьки, що на малюнку. І тепер я дивлюсь на себе колишнього як на інваліда, що пересувається з черепашою швидкістю на безгуздому руховому апараті з кісток і плоті в радіусі 5 кілометрів від своєї квартири.
За перший тиждень я проїхав своє місто наскрізь в усіх напрямах. За другий виїздив всі околиці і почав ненавидіти пішоходів. Через місяць після покупки, я відчув солідарність з корейськими поварами і почав крутити ногами під час сну. Залишилося під час сну зубами імітувати звук перемикання передачі і можна виступати в цирку. З хорошого – у мене зникла в невідомому напряму ВСД, яка супроводжувала мене від шкільної парти і воєнкомата (якщо її десь побачите, передайте, що у неї немає шансів), я ледь не втопився в болоті за 45 км від міста і всіх ознак цивілізації і у мене скоро будуть ноги як у бройлера.
Отож, що я вам скажу: є можливість – купуйте. Чудова інвестиція в своє здоров`я і джерело корисних навичок. Типу як краще вибиратися з болота в далеких єбенях і як краще готувати собак під соєвим соусом.
UPD.: Судячи з мого кишенькового нафігатора, моє місто виглядає тепер так.
Є такий собі суперовий блог smartfiction.ru, який щодня публікує по короткій оповідці, яку можна з’їсти на сніданок разом з кавою. І є пристрій kindle, яким я вже вихвалявся. Але одна халепа – пости з блогу надходити можуть або поштою, або рсс, або сиди, читай і менше прагни дивного, що мене зовсім не влаштовувало. І от в якості безладного симбіозу побутової ліні і програмерської тяги все поламати зробити зручнішим можете оцінити сервіс Smartfiction2Kindle, дякуючи якому у мене однією причиною вилазити вранці з ліжка менше. Enjoy.
Близько 6 місяців тому став власником прекрасного пристрою від Amazon. Думаю півроку достатній термін, щоб робити висновки.
Короткий варіант: суперовий гаджет. Любите читати – купуйте однозначно.
Розширений варіант: суперовий гаджет. Якщо раніше треба було вигадувати різноманітні збочення з нетбуком і сервісами типу bookmate.ru (прощавайте, ви створили класний сервсіс, але..), то зараз ця цяцька з вагою плюшевої іграшки і якістю тойоти повністю покриває всі мої книгоманські потреби. Можливість відправляти книги на пристрій шляхом відправки їх на спеціальну адресу пошти – бомба. Можливість використовувати на льоту словники – бомба. Можливість виділяти, зберігати і коментувати окремі ділянки тексту – бомба.
Тепер відповіді на питання, які хвилювали мене перед покупкою і які, можливо, хвилюватимуть вас тепер ;)
- так, у версії 3g повністю шаровий інтернет. Повністю-повністю. Ша-ро-вий. По всьому світу. Зручності керування звичайно не вистачає на повноцінний серфінг, та перевірити пошту і почитати google reader можна. Але можна було б спокійно брати wi-fi версію, оскільки коло моїх подорожей чудово покривається домашньою точкою доступу.
- ні, руки не болять. Вага дозволяє тримати Kindle однією худою програмерською рукою тривалий час.
- ні, очі теж не болять. Букви чіткі, шрифти і розміри змінються. Екран відносно світлий, порівняйте ось.
- доставили за 5 днів. Два дні посилка долала Чикаго, Бостон, Атлантичний океан, Ганновер, Варшаву. Інші три їхала фантастичні 80 км. з Києва до мене додому.
- ваші питання в коментарях.
Отак завжди. Весь рік виконавці морять музичним голодом, а ближче до зими видаю такий потік смакоти, що розгрібати втомлюєшся. От і СКАЙ видали довгоочікуваний для когось альбом Знак оклику. Не те що б я був запальним фанатом Скаїв, та музика їх завжди знаходила певний відгук зосередини, але і вимагала особливого нАстрою і настрОю для прослуховування, тому потрапляла в плейлісти зовсім рідко. Але новий альбом зовсім інша справа. В плеєрі він у мене вже третій день, а деякі пісні я знаю вже мало не напам*ять наскільки це все чудово. Музика стала більш серйозною, насиченою, але те що це СКАЙ пізнаєш ледь не з перших акордів. Єдиний мінус — частенько виникає дежавю, чув щось схоже у Сплін та Другої Ріки, але отримувати задоволення це анітрохи не заважає. Тепер з нетерпінням чекаю можливості послухати це вживу і розвести Собчука на третій автограф :dance:
