Байка про число Пі і хитрожопого програміста
На одній з гулянок програмістів (ну, знаєте, там пиво, відсутність дівчат і страшні розмови про інтернет і дівчат :)) при перегляді диска з різноманітним софтом (ну, знаєте, там ОС, купа калькуляторів, драйверів і вірусів :)) було знайдено прогу під скромною назвою “Pi”. Займалась вона тим, що виводила число Пі з точністю до певного знака, або показувало н-ний розряд цього числа. Всі обступили компа і почали тестувати софт, коли з-за спин почувся голос одного з програмерів:
- Бліна, який же тут тормозний алгоритм. Б*юсь об заклад, що зможу написати прогу, яка виконуватиме ці ж функції тільки набагато швидшу навіть на старих машинах.
Об заклад так об заклад. Хвалькуватий програмер пішов додому писати “оптимізований алгоритм”, а ті хто залишилися, продовжили спілкування (при чому теми оптимізації алгоритмів розрахунку н-них чисел усіляких констант обговорювалися більше дівчат і інтернета).
Через день настав час тестування проги хвалька. На хату з*явилися всі програмери в повному складі з старезним ноутбуком (дето 90 року випуску, на якому нічого окрім ДОС*а нічого запустити не вдавалося) і ящиком пива (приз для вигравшої сторони :)). Вмикається ноут, вставляється дискетка з супер-прогою-по-розрахунку-нної-цифри-числа-пі. Запускається.
Хвалько починає демонструвати програму:
“Для початку ми визначимо 10000-ний знак” – на клаві набирається 10000 і натискається ентер. Секунда і на екрані з*являється “6″. Всі в ахуї, результат перевіряється на основному компу тою ж тормозною прогою “Pi”. Сходиться!
“Тепер, щоб забити ще цвях в труну повільних математичних алгоритмів, ми вирахуємо 10000000 знак”. На клаві набирається астрономічна для бука цифра і за секунду на екран випадає новий результат “0″. Чуються звуки випадаючих щелеп, і відкривання пляшок з пивом. Хвалько задоволено посміхається….
Рік потому. Телефонує той програмер:
- Дарова, слух, можна я тобі скину всю свою інфу з вінта. Треба відформатувати.
- Ну-у-у, бери вінт, пиво і приходь
- Окі.
Приходить. Вся інфа переписується. Програмер дозволяє там шукати щось на свій смак і йде форматуватися.
Копаюсь, шукаю порнуxy шото послухати з музики і потрапляю на папку “Pascal6″ де лежать гори програмних кодів, серед яких помічаю файлик “calc_pi.pas”. В голові одразу промайнули думки, як я продаю “супероптимізований алгоритм” Майкрософту, або самому дияолу (що в принципі одне й те ж), загрібаю купу грошей лопатою з золотим держаком, а потім… В файлі знайшлось наступне:
(подається в спрощеному варіанті)
readln (n);
if (n=10000) then writeln(’6′);
if (n=10000000) then writeln (’0′);
Тепер я знаю, з кого збиватиму пиво на протязі найближчого року :))